Меринос (ісп. los merinos (мн.), merino (одн.)) — порода тонкорунних овець, найбільше поголів'я яких знаходиться в Австралії. Мериноси відрізняються від інших порід овець високою якістю камвольної (чесаної) вовни, що складається з тонких 15 — 25 мікрон,  м'яких волокон (це в п'ять разів тонше людського волосся).

   Кліматичні умови іспанських Піренеїв, продавньої батьківщини мериносів, де досить холодно зимою і дуже жарко літом, з різкими перепадами денних та нічних температур створюють можливості для росту на вівцях надзвичайно густого, тонкого та м'якого хутра з високим вмістом ланоліну. Подібні кліматичні умови існують в Австраліі, Новій Зеландії та деяких країнах Північної Америки, де також розводять овець данної породи.

   Окрім надтонкого ворсу вовна мериноса характеризується підвищеною кількістю ланоліну (тваринного воску, що використовується у лікувальній косметиці) — на 30% більше ніж в овець інших порід. Вовна мериносів, яких розводять у наших господарствах, завдяки поєднанню новітніх фармакологічних технологій та постійному селекційному відбору містить в собі на 20 — 30% більше ланоліну ніж вовна мериносів інших європейських виробників.

 

  Мериноси — унікальні вівці, яких розводять вже не один десяток років виключно заради унікальної тонкорунної вовни. Мериноси дають дивовижно м'яку, міцну, довговічну, лікувальну вовну. Про цілющі властивості вовни мериносів люди знали ще у давнину, використовуючи її в якості постілі для важкохворих людей та недоношених діточок.

 

  Руно найвищої якості можна отримати виключно весною, з першого постригу холки та брюха овець (товщина ворсу 22 — 25 мікрон). А постриг ягняток мериносів дає змогу отримати надтонке руно товщиною лише 15 — 18 мікрон. Крім того, саме весняний постриг характеризується додатковою міцністю та зносостійкістю. 

   Під час одного постригу з однієї вівці отримується руно в кількості достатній для виготовлення приблизно одної ковдри, або 5-ти предметів одягу. Для отримання такої ж кількості руна ягнят потрібно 4 — 5 голів худоби.

 

 Цікаво, що носити вироби з вовни мериносів до 18 сторіччя дозволялось виключно особам з королівських родин. Вивозити вовну мериноса за межі Іспанії взагалі було заборонено під загрозою смертної кари. У 1723 році деяка кількість мериносів потрапила до Швеції, а у 1765 — до Саксонії. Лише у 1788 році ангійські колонізатори контрабандою вивезли перших 70 голів мериносів до Австравлії, звідки і почався їх переможний марш по цілому світу. Однак до сьогоднішнього дня вовна саме іспанських мериносів вважається багатьма спеціалістами даної галузі найякіснішою в світі.

 

 

 

    В чому ж унікальність руна мериносів?

 

— сухість та комфорт:

     вироби з вовни мериноса володіють високою гігроскопічністю, оскільки можуть поглинати до 33% вологи від власного об'єму, залишаючись при цьому сухими на дотик. Саме тому прадавні шотландці одягали зимовий одяг з овечої вовни попередньо зігріваючи його над водяною парою. Це здається досить дивним, адже вдягати на себе мокрий одяг некомфортно навіть літом. Але натуральна вовна тримає задане їй із середини тепло і швидко випаровує зайву вологу (у три рази швидше за будь-який інший натуральний матеріал, в тому числі і бавовну). Саме тому вовна не утримує в собі запах поту і не потребує за частого догляду. 

 

— тепло та прохолода:

      будова ворсу мериносового руна унікальна. Кожна ворсинка має природню завитість, що при великій кількості ворсинок створює повітряну прокладку, яка і утримує постійну температуру під шаром вовни. Природна терморегуляція, властива даному виду вовни дозволяє її використання як у зимовий так і у літній періоди. Зимою під ковдрою з мериносової вовни не холодно, а літом не жарко. Отже, цей вид вовни працює, як природний кондиціонер! Ізотермічний ефект полягає в тому, що вовна насправді не гріє і не охолоджує, вона зберігає задану первинну температуру, ізолюючи загорнуте в неї тіло. Наприклад, якщо температура тіла 36 градусів, а зовнішня температура 50 градусів і більше, то ізоляція вовною залишить обидві температури без змін (саме тому мешканці пустель носять вовняний одяг навіть у палючу спеку, а мешканці півночі вдягають вироби з хутра у люті морози та будують з нього свої помешкання). Якщо гарячеварене яйце загорнути у достатньо товстий шар вовни та покласти його у морозильну камеру, то воно залишиться теплим досить довго. Аналогічно і кусок льоду загорнутий у вовну довго не розтане у спекотний сонячний день.

 

— вентиляція:

      вовняні вироби "дихають" — будова ворсу та наявність між ворсинками незаповнених проміжків дозволяють повітрю вільно проникати в обох напрямках. Токсини, що виділяються тілом людини під час потовиділення (особливо під час сну) мають можливість випаровуватись, не зашлаковуючи собою пори шкіри. Натомність шкіра отримує достатню кількість кисню, "дихає", забезпечуючи організм людини необхідною для нього енергією.

 

— еластичність:

      волокна вовни мериноса після розтягування мають здатність повертати собі попередню форму, що робить вироби з вовни довговічними та зносостійкими. Незважаючи на природній процес "баранізації" вовна зберігає усі свої природні властивості весь термін своєї екплуатації.

 

— профілактика та лікування:

      постіль з вовни несе в собі ефект мікромасажу, який часто порівнюють з популярною східною аккупунктурою. Кожна ворсинка масажує шкіру людини (особливо при використанні вовняного простирадла, або наматрасника), покращуючи кровообіг, стимулюючи мозкову діяльність, знижуючи ризики інфарктів та інсультів. Лікувальний ланолін, що використовується у фармакології та косметології у поєднанні з таким масажем знімає запалення шкіри (особливо у важкохворих "лежачих" людей). А природнє тепло вовни знеболює та зменшує страждання при артритах, радикулітах, болях у попереку, суглобах та хребті, не подразнюючи при цьому шкіру, що особливо важливо для людей з чуттєвим типом шкіри та дітей.

 

 

     Вовна гіпоалергений матеріал, вона підходить людям, що страждають на часті риніти, астму, подразнення очей, носоглотки та інші прояви поширеної нині алергії. Швидко випаровуючи вологу та знешкоджуючи хвороботворні бактерії антисептичною дією ланоліну вовна не дає можливості розвитку для колоній мікроскопічних пилових кліщів — сапрофітів, екскременти котрих є головним збудником  сучасних алергічних захворювань.